Урок №8 Світлотінь. «Серце космічного корабля»

План-конспект уроку образотворчого мистецтва для 5-го класу

Тема уроку:  Світлотінь. «Серце космічного корабля»

   Цілі уроку: 1. Поглиблення знань учнів про графіку як одним із її видів; актуалізація набутих знань відносно виразного графічного зображення: точок, ліній, штрихів, плям; формування поняття «Світлотінь» та її градації в тональному рисунку, а також навичок та умінь  штрихування та здійснення художньої діяльності за допомогою графічних матеріалів. Набуття умінь та навичок сприймання художніх творів, де куля є центром композиції.

   2. Розвиток спостережливості, уяви, образного мислення, зорової пам’яті учнів, а також уважність, акуратність, точність під час виконання тонованого малюнка.

   3. Виховання естетичного ставлення до явищ життя та творів мистецтва, формування здібності сприймати художній образ в об’ємних формах, виявляти світлотінь.

Завдання, що закладені в основний зміст уроку:

-          Ознайомлення з особливостями графіки при зображенні об’ємних предметів, використовуючи закони світлотіні;

-          Сприймання та оцінювання світлотіні на об’ємних предметах у класному кабінеті та графічних творах;

-          Виконання практичних вправ для набуття вмінь штрихування різними способами;

-          Самостійне створення графічної композиції «Бортовий комп’ютер – «серце» космічного корабля»; 

 Оснащення уроку:

1.      Технічні (інформаційні) засоби навчання.

2.      Зразки дитячих робіт за темою даного уроку.

3.      Репродукції графічних творів із зображенням кулі (на екрані в електронному вигляді)

4.      Таблиця «Основні градації світлотіні»

5.      Модель створення світлотіні (настільна лампа, куля)

6.      Запис словникового мінімуму термінів і понять, написаних на великому аркуші паперу (на слайдах презентації)

Основні градації світлотіні:

•       Світло – найбільш освітлена частина поверхні предмета;

•       відблиск – найсвітліше і найяскравіше місце на ділянках вигину або зламу форми круглих  предметів, поверхня яких блискуча;

•      напівтінь – частина поверхні предмета, розташована під кутом до джерела світла, займає проміжне положення між світлом і тінню;

•       тінь – неосвітлена частина предмета;

•       рефлекс – віддзеркалення світла  від  навколишніх об'єктів  на тіньовій частині у вигляді світлової плями з розмитими краями;

•       тінь від предмета – тінь, яка з'явилась на поверхні внаслідок  загородження її від світла іншим  предметом.

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: коментар, бесіда, демонстрування наочності та прийомів роботи з графічними олівцями, організація процесу сприймання, пізнавальної та практичної діяльності учнів, стимулювання творчої активності дітей, педагогічне спостереження, порівняльний аналіз, індивідуальне консультування.

Види діяльності учнів на уроці: сприймання, пізнавальна, комунікативна, художньо – практична, образотворча.

 Види мистецтв, що інтегруються на уроці: графіка, художня фотографія.

Структура використання на уроці навчального часу:

1.      Організація уваги учнів та проголошення теми уроку (2хв).

2.      Виклад учителем нового матеріалу та актуалізація набутого навчального матеріалу учнями (9 хв)

3.      Валеохвилинка (1хв)

4.      Самостійна практична діяльність учнів (30 хв)

5.      Завершення уроку (3 хв)

Хід уроку

І. Організація уваги учнів, проголошення теми та мети уроку.

ІІ . Виклад нового навчального матеріалу та актуалізація набутого учнями раніше навчального матеріалу.

 Запитання до учнів для актуалізації опрних знань:

1.      Які основні види образотворчого мистецтва вам відомі? (живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво).

2.      Чим відрізняються графічні твори від живописних? (в основі – рисунок, засобами виразності є точка, лінія, штрих, пляма)

3.      Як розрізняють графіку за способом виконання? (оригінальну – власноруч, в одному примірнику; друковану – певна кількість, виготовлені друкарським способом)

4.      Якою буває графіка за призначенням? (станкова – самостійний художній твір; книжкова – ілюстрації, обкладинки; газетно-журнальна – карикатури, шаржі; промислова – етикетки, емблеми, поштові марки, рекламки, грошові знаки; плакат – екологічний, агітаційний, рекламний)

5.      Які джерела природного та штучного світла ви знаєте? (сонце, електрична лампочка)

6.      Яким ще може бути світло? (таким, що падає, і відбитим)

Отже, перед нами постала навчальна проблема:

-          як зобразити кулю на аркуші паперу, щоб вона була об’ємною, мала певну форму, була схожою на справжню, як в реальному світі.

-          Які закони потрібно застосувати, щоб вона була кулею, а не плоским кругом?

-          Чим відрізняються об’ємні предмети (фігури) від плоских? (тривимірні)

-          Що створює враження матеріальності зображуваного предмета (об’єкта), дозволяє надати предмету щільності та передати на площині аркуша його форму та об’єм? (поєднання світла і тіні)

Так, щоб передати в рисунку тривимірності простору, художники використовують закони світлотіні.

Пояснення вчителя

   Об’ємна форма предмета передається на малюнку не лише лініями перспективного зображення, але й світлотінню. Одні частини поверхні отримують більше світла, інші — менше.

   Ступінь освітленості змінюється залежно від відстані до джерела світла: чим далі від поверхні знаходиться джерело світла, тим слабше освітлено поверхню предмета, чим ближче знаходиться джерело світла, тим сильнішим є освітлення поверхні. Віддаляючись, освітлені поверхні поступово темнішають, а затемнені — світлішають. Найсильніше освітлена та поверхня, на яку промені падають під прямим кутом, тобто перпендикулярно. Чим більшим є нахил променів світла до поверхні, тим менше променів падає на неї і тим слабше вона освітлена.

   Освітленість предмета залежить від фактури й кольору його поверхні: рівна, полірована поверхня відбиває більше світла, ніж шорстка і матова.

    Поверхні темного кольору поглинають більше світлових променів, а поверхні світлого кольору — менше.

   На дуже темних і на дуже світлих поверхнях світлотіньові градації помітні погано. Знаючи закони розподілу світлотіні на кулі, циліндрі, кубі, тобто на кульових, циліндричних та пласких поверхнях, можна легко розібратися в світлотіні будь-яких складних за формою предметів. Перш ніж розпочати зображувати будь-який предмет, необхідно знайти в його формі основні, характерні ознаки. Якщо предмет схожий на кулю, то основна ознака його форми — кулеподібність, тому й загальний розподіл світлотіні буде саме таким, як і розподіл світлотіні на кулі.

   Частина поверхні тіла, що прихована від джерела світла та знаходиться в тіні, називається власною тінню, а освітлена частина поверхні — світлом.

Ступінь освітленості окремих ділянок кривої поверхні визначається величиною кута падіння променів світла: найосвітленішою буде ділянка, що є перпендикулярною до напряму променів. Поступовий перехід від світла до тіні на циліндрових та кульових поверхнях міститиме ділянку півтіні, оскільки кут падіння променів світла при наближенні до лінії тіні поступово зменшується. Відбите світло, що падає на тіньову частину тіла, утворює рефлекс. Відбиті промені, що падають під прямим кутом на тіньову частину, утворюють найсвітліше місце рефлексу, яке поступово затемнюється до лінії тіні. Відбите світло є слабшим за світло першоджерела, тому рефлекс у тіньовій частині предмета темніший за півтінь.

   Залежно від форми предмета віддзеркалення від його поверхні буває більш-менш рівномірним на всі боки. Для ділянки, на яку ми дивимося під кутом, що дорівнює куту падіння променів основного світла, віддзеркалення в наш бік буде найбільшим. У цьому місці ми бачимо предмет світлішим, ніж в інших. Ця світла пляма називається відблиском.

Відблиск не має певного місця розташування, оскільки залежить не тільки від напряму джерела світла та форми предмета, але ще й від місця розташування глядача. Освітлені куб і піраміда надають уявлення про розміщення світлотіні на предметах із пласкими поверхнями. Найосвітленішою буде та грань, на яку промені світла падають під великим кутом, а коли кут між променями світла та гранню зменшується, зменшується також її освітленість. Через контраст світла поверхня, яка знаходиться поряд із іншою поверхнею — темною, завжди здаватиметься дещо світлішою, а темна поверхня — темнішою.

ІІІ. Валеохвилинка

IV. Самостійна практична діяльність учнів. (Робота над формуванням навичок і вмінь)

1.      Навчальні вправи

Спробуй виконати штрихування різними способами.

Штрихи мають повторювати форму предметів.

На круглі предмети намагайся наносити дугоподібні штрихи, щоб підкреслити форму кулі.

2.      Практичне завдання.

   Створи графічну композицію «Бортовий комп’ютер – «серце» космічного корабля». Зобрази комп’ютер у формі кулі. Передай об’єм за допомогою світлотіні. Застосуй штрихування графічним олівцем.

Поради вчителя.

    Розмісти кулю в центрі композиції (не обов’язково в центрі аркуша). Зобрази необхідне предметне оточення. Обери одне джерело освітлення. Найбільш яскравою і контрастною вона має бути на кулі, адже саме вона є центром композиції. Штрихи накладай так, щоб виявити форму предметів.

(У процесі самостійної образотворчої діяльності вчитель стимулює творчу активність дітей, індивідуально консультує та емоційно підтримує їх)

V. Завершення уроку.

1. Підведення підсумків (загальна оцінка уроку, організація демонстрування кращих учнівських робіт).   Під час обговорення учнівських робіт потрібно акцентувати увагу учнів на передаванні пропорцій об’ємної форми, її розташуванні щодо лінії горизонту та правильному передаванні розподілу світла по поверхні.

2. Визначення завдання по підготовці до наступного уроку (знайти репродукції графічних творів, виконаних штрихуванням. Проаналізувати, як характер штрихування допомагає передати фактуру поверхні зображуваних предметів. Приготувати: альбом для малювання, гуашеві фарби, пензлики, простий олівець, гумку).

3. Проголошення уроку завершеним.

Презентація "“Серце” космічного корабля"